Позначка: дієслово

  • закоптітися

    1. Покритися кіптявою, стати чорним від сажі (про предмети, поверхні).

    2. Стати темним, набути темного відтінку від впливу диму або кіптяви (про щось, що не було чорним).

    3. Перен. стати похмурим, насупленим, понурим (про вираз обличчя, настрій).

  • закоптіти

    1. Покритися кіптявою, стати чорним від сажі або диму.

    2. Стати темним, похмурим, набути кольору кіптяви (про небо, обрій тощо).

    3. Перен. Стати похмурим, насупитися (про вигляд обличчя, погляд).

  • закоптитися

    1. Покритися кіптявою, стати чорним від диму або сажі.

    2. Набути темного кольору, специфічного смаку та аромату в результаті оброблення димом (про продукти харчування).

    3. Перен. Стати темним, загорілим, смаглявим (від сонця, вітру).

  • закоптити

    1. Піддати дії диму, надати чорного або темного кольору від диму; покрити кіптявою.

    2. Приготувати (їжу, переважно м’ясо чи рибу) для довгого зберігання або для надання особливого смаку шляхом тривалого в’ялення в димі.

    3. Розм. Сильно забруднити, замазати щось.

    4. Розм., перен. Зробити темним, похмурим, надати похмурого вигляду (наприклад, про колір стін, неба).

  • закопошитися

    1. Почати копошитися, заворушитися, зашелестіти (про багато когось або чогось).

    2. Розпочати інтенсивну, метушливу діяльність; загальна метушня.

  • закопотітися

    1. (про поверхню) Покритися кіптявою, сажею, стати коптявим.

    2. (переносно, розмовне) Засмітитися, забруднитися, втратити чистоту або свіжість.

  • закопотіти

    1. Покритися кіптявою, сажею, стати коптявим.

    2. Почати коптіти, виділяти кіптяву або дим.

    3. Перен. Почати виявляти невдоволення, сердито бурчати, гарчати.

  • закопилюватися

    1. Покриватися копилом, накопичуватися у великій кількості, збиратися (переважно про сипкі речовини, пил, сніг тощо).

    2. (перен.) Набиратися, накопичуватися (про абстрактні поняття: проблеми, справи, обов’язки).

  • закопилювати

    1. (спец.) Наносити копиль на поверхню металу для захисту від окислення під час нагрівання або для поліпшення умов паяння.

    2. (перен., розм.) Забруднювати, покривати пилом, дрібними частками чогось; робити копильним.

  • закопилитися

    1. (розм.) Заплутатися, заплутуватися в чомусь, втратити чіткість, стати незрозумілим, невиразним (про думки, міркування тощо).

    2. (перен., розм.) Засмутитися, зажуритися, впасти в задуму або нерішучість через складні обставини.