Древослів

Словник Української Мови

абсолютуватися

[ɑbsoljutuʋɑtɪsjɑ] Дієслово

Буква:А

Значення

  1. (Філософія) –

    Набувати характеру абсолюту, вважатися безумовною, незмінною та вічною істиною, позбавленою будь-яких обмежень або умовностей.

  2. (Філософія) –

    У філософії: ставати абсолютом, розглядатися як самодостатня, незалежна від іншого субстанція або початок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я абсолютуюся, ти абсолютуєшся, він абсолютується, ми абсолютуємося, ви абсолютуєтеся, вони абсолютуються

Більше записів