Значення
- (Філософія) –
Філософський термін, що означає розглядання явищ, понять або властивостей як абсолютних, незалежних, самодостатніх і необумовлених, надання їм статусу абсолюту.
- (Математика) –
У математиці та фізиці — процес або операція знаходження абсолютної величини (модуля) числа або вектора.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. абсолютування, р. абсолютування, д. абсолютуванню, з. абсолютування, о. абсолютуванням, м. абсолютуванні, к. абсолютування