Позначка: дієслово

1. (діал.) Підняти, підійняти щось важке або громіздке; зрушити з місця.

2. (перен., діал.) Викликати, спричинити якусь дію, подію або стан; підняти (наприклад, тривогу, галас).

1. (розм.) Стати димним, задимленим; покритися димом.

2. (перен., розм.) Стати невиразним, розмитим, наче в диму; втратити чіткість.

1. (про людину) Втратити здатність чітко мислити, стати неспроможним на адекватні дії через сильне втомлення, перевтому або вплив певних факторів (наприклад, спеки); стати млявим, апатичним.

2. (розм.) Стати повільним, загальмованим, втратити колишню активність (про механізм, пристрій або процес).

1. (розм.) Збиратися докупи, накопичуватися у великій кількості (про людей, тварин, предмети).

2. (перен., розм.) Про накопичення, скупчення чогось абстрактного (наприклад, почуттів, думок, проблем).

1. Розмовне: брати з когось гроші, майно, вимагаючи плату, подарунок тощо, часто з використанням обману, хитрощів або зловживання становищем.

2. Розмовне: викликати у когось сильне збудження, хвилювання, тривогу або інтенсивні емоції (наприклад, здимати тривогу, здимати нервово).

3. Заст., діал.: знімати, стягувати щось (одяг, покрив тощо).

1. Відчути раптове подив, змінити свій емоційний стан на подив через щось несподіване, незвичайне або незрозуміле.

2. (розм.) Відчути сильне збентеження, розгубленість від несподіваної зміни обставин.

1. Викликати в когось почуття несподіваності, раптового подиву, збентежити чимось незвичайним або таким, чого не очікували.

2. (у пасивному стані) Виявити сильне здивування, опинитися враженим чимось; дивуватися.

1. Зустрічатися з кимось або чимось випадково, несподівано, натрапляти на когось або щось.

2. (у пасивній конструкції) Траплятися, ставатися, відбуватися (переважно про несподівані або неприємні події).

1. Зустрічати когось, натрапляти на когось випадково або несподівано.

2. Натикатися на щось, знаходити щось неочікувано (часто про предмети, перешкоди або явища).

1. (діал.) Набувати форми, ставати подібним до диблів — коротких, товстих колод або стовбурів.

2. (перен., діал.) Ставати грубим, незграбним, товстіти або втрачати гнучкість.