1. (історичне) Перебувати у стані гайдамака, брати участь у гайдамацькому русі, повстанні.
2. (переносне, розмовне) Бути неспокійним, метушливим; поводитися нестримано, пустувати, бешкетувати.
Позначка: дієслово
-
гайдабурити
1. (історичне) Бути гайдамакою, учасником гайдамацького руху; поводитися як гайдамака.
2. (переносне, розмовне) Бунтувати, виступати проти влади або встановленого порядку; бути непокірним, своєвільним.
3. (переносне, розмовне) Бешкетувати, пустувати, робити щось шумно та неспокійно.
-
ґеркотіти
1. Видавати різкі, уривчасті, горлові звуки (переважно про птахів, особливо тетеруків, глушців, індиків).
2. Перен. Говорити швидко, невиразно, уривчасто або сердито, видаючи незрозумілі горлові звуки.
-
газуватися
1. (розм.) Набиратися сміливості, відваги, рішучості для якогось вчинку; налаштовувати себе психологічно на активні дії.
2. (перен., розм.) Збуджуватися, запалюватися емоційно, приходити в стан підвищеної активності або агресивності.
-
газувати
1. Різко збільшувати швидкість руху транспортного засобу, інтенсивно натискаючи на педаль подачі палива (газу).
2. Підвищувати тиск, інтенсивність або енергію дії; активізувати, пожвавлювати щось.
3. (заст.) Піддавати обробці газом, наповнювати або з’єднувати з газом.
-
ґелґотати
Відтворювати звуки, подібні до кумкання жаб або ґелґоту гусей; діал. ґелґотіти.
Розмовляти голосно, багато і швидко, видаючи невиразні, різкі звуки; базікати, теревенити.
-
ґелґотатися
1. (про птахів, особливо гусей) видавати характерні різкі, галасливі звуки; гучно й безладно кричати.
2. (переносно, про людей) голосно, нестримано й безладно сміятися; реготати.
3. (переносно, розм.) вести голосну, безпутну розмову; базікати, теревенити.
-
ґелґотіти
1. Видавати різкі, уривчасті, голосні звуки, схожі на кудахкання курки; кудахтати (переважно про курей).
2. Перен. Голосно, нестримно і безладно сміятися; реготати.
3. Рідко. Балакати, говорити швидко та без змісту; теревенити.
-
ґелґотітися
1. (про птахів, особливо курей) неспокійно рухатися, метушитися, часто з характерним квоктанням або ґелґотінням.
2. (переносно, про людину) метушитися, поспішати, хвилюватися через дрібниці, клопотатися без особливої потреби.
-
ґеґекати
Відтворювати характерні звуки, що їх видають гуси та качки; гакати.