1. Відчути раптове подив, змінити свій емоційний стан на подив через щось несподіване, незвичайне або незрозуміле.
2. (розм.) Відчути сильне збентеження, розгубленість від несподіваної зміни обставин.
здивуватися
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Щоправда, коли б він, наприклад, Костянтинові або комусь із європейців був дослівно переложив те турецьке Зоїне речення «люблю тебе», то європеєць міг би хіба здивуватися, чого це професор не хоче ще вірити своїй дамі: адже слова ти, тебе вказують для європейця на інтимність. Та діло в тім, що Лаговський і Зоя, говорячи досі по-турецьки, були таким способом між собою на ти вже давно, з найпершого дня своєї зустрічі; ба в турецькій розмові вони й не могли говорити інакше, як на ти, бо анатолійські турки й греки не кажуть до єдиної людини ви (сіз), тільки ти (сен).
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |