Позначка: дієслово

  • змоделювати

    Створити модель (у 1, 2, 3, 4 знач.) чогось; відтворити у вигляді моделі.

    У математиці, техніці тощо: описати явище, процес або об’єкт за допомогою певної формальної системи (математичних формул, алгоритмів, схем) для їх дослідження, аналізу чи прогнозування.

    Спроектувати, сконструювати щось нове (наприклад, одяг, зачіску), створивши певний зразок, тип або стиль.

    У переносному значенні: надати чомусь певної форми, характеру; сформувати.

  • змогтися

    1. (рідко) Набувати сили, ставати здатним щось зробити; зміцніти, окріпнути.

    2. (діал.) Збиратися з силами, мобілізовуватися для виконання чогось.

  • змогти

    Доконати, здійснити щось, мати можливість, силу, уміння щось зробити.

    Уживається як допоміжне дієслово для утворення складеного майбутнього часу дієслів доконаного виду.

  • змовчуватися

    1. (про особу) Навмисне утримуватися від висловлювання, приховувати свої думки, почуття або інформацію; замовчувати щось, уникаючи прямої відповіді чи розмови на певну тему.

    2. (розм.) Домовлятися між собою таємно, часто з недобрими намірами; вступати в змову.

  • змовчувати

    1. Навмисно не згадувати про щось, уникати висловлювання на певну тему, залишати без відповіді.

    2. Не говорити про щось, що могло б бути сказаним, уникати висвітлення певних фактів чи обставин.

    3. Утримуватися від висловлювання своєї думки, позиції або відомої інформації, часто з певною метою.

  • змовчатися

    1. Дієслово, що означає: перестати говорити, замовкнути, припинити розмову або спілкування, часто внаслідок згоди, домовленості або коли немає що сказати.

    2. (Рідше) Довести щось до кінця мовчанням, замовчати певну тему або подію.

  • змовчати

    1. Перестати говорити, замовкнути; припинити розмову чи мовчанням відреагувати на щось.

    2. Навмисно не сказати, не згадати про щось; обійти мовчанням, затаїти.

    3. Припинити звучати (про джерела звуку).

  • змовлятися

    1. Таємно домовлятися з кимось про спільні дії, зазвичай проти когось або чогось; укладати змову.

    2. Застаріле: домовлятися, умовлятися про щось.

  • змовляти

    1. Умовляти, переконувати когось зробити щось, схиляти до чогось, часто наполегливо або хитрощами.

    2. Домовлятися з кимось про щось таємно, часто з недобрими намірами; укладати таємну змову.

    3. Застаріле: говорити, розмовляти.

  • змовктися

    1. Дієслово, що означає припинити говорити, замовкнути, перестати видавати звуки (про людей, тварин, природу тощо).

    2. Переносно: заспокоїтися, вщухнути, припинити свою активність (про явища, почуття, звуки).