1. Почати тремтіти, здригатися, здригнутися; набути тремтіння, похитування.
2. Перен. Відчути сильне хвилювання, збудження, тривогу або радість; заворушитися.
3. Рідк. Почати видавати дрібний дзвін, брязкіт; задзвеніти.
Словник Української
1. Почати тремтіти, здригатися, здригнутися; набути тремтіння, похитування.
2. Перен. Відчути сильне хвилювання, збудження, тривогу або радість; заворушитися.
3. Рідк. Почати видавати дрібний дзвін, брязкіт; задзвеніти.
Затрембітатися — почати трембітати, видавати характерний високий звук за допомогою трембіти.
1. Заграти на трембіті, видати характерний звук за допомогою цього інструмента.
2. Переносно: голосно, переливчасто заспівати або закричати; видати різкий, дзвінкий звук, схожий на звук трембіти.
1. Стати потрібним, необхідним для використання або застосування; знайти попит, потребу.
2. (У пасивному стані, часто 3-тя особа) Про наказ, вимогу, розпорядження: бути викликаним, запрошеним кудись офіційно, зобов’язати з’явитися за розпорядженням.
1. Потребувати, мати потребу в чомусь, вимагати для використання або застосування.
2. Офіційно вимагати надання, доставки або повернення чогось (документів, особи тощо).
3. (розм.) Викликати когось, звертаючись з вимогою прийти, з’явитися.
1. Витрачатися, використовуватися (про матеріальні цінності, кошти, час, сили тощо).
2. (у пасивному стані) Бути витраченим, використаним.
1. Витрачати, використовувати щось (гроші, час, сили, енергію) для досягнення певної мети.
2. Вкладати кошти або інші ресурси в якусь справу, підприємство з розрахунком на майбутній результат.
3. (У техніці, економіці) Витрачати, споживати певну кількість палива, електроенергії, матеріалів тощо в процесі роботи.
1. Витрачатися, використовуватися на щось (про гроші, кошти, ресурси).
2. Розтрачувати свої сили, енергію, час на якусь справу; віддавати себе чомусь.
3. (рідк.) Починати тратитися, витрачатися.
1. Витрачати, використовувати якісь ресурси (гроші, час, сили, матеріали тощо) для досягнення певної мети.
2. Розміщувати, вкладати кошти або цінності кудись (наприклад, у банк, у справу).
1. Витратити значну суму грошей або матеріальних цінностей на щось; понести великі витрати.
2. (розм.) Витратити багато сил, енергії, часу на якусь справу; докласти значних зусиль.