Позначка: дієслово

1. Втратити тепло, стати холодним (про предмети, речовини).

2. Остигнути, охолонути (про їжу, напої).

3. Перен. Втратити колишню силу, інтенсивність, емоційну теплоту (про почуття, стосунки, інтерес).

1. Стати холодним, охолонути; втратити первісну температуру (про предмети, їжу, повітря тощо).

2. Про людину або частини тіла: замерзнути, сильно охолонути, відчути холод.

3. Перен. Втратити колишню теплочу, сердечність, приязнь у стосунках; стати байдужим, віддаленим.

1. Розпочати інтенсивну, енергійну діяльність; кинутися виконувати щось із завзяттям.

2. (розм.) Заходитися (від чого) — почати робити щось через силу, із значним зусиллям, переборюючи себе.

3. (діал.) Заходитися (над чимось) — довго та ретельно працювати над чимось, возитися з чимось.

1. Рухатися, прямувати кудись, досягати якогось місця або ставати на якомусь місці (про сонце, небесні тіла).

2. Завертати кудись по дорозі, на короткий час; завітати.

3. Завертати, повертати в бік, ухилятися від прямого напрямку.

4. Розповсюджуватися, доходити до якоїсь межі (про звук, запах тощо).

5. Починати діяти, вмикатися (про механізми, пристрої).

6. Застосовуватися, мати силу (про закони, правила, звичаї).

7. Застрявати, зачіпатися за щось під час руху; встромлятися, втикатися.

8. Загортати, закривати щось, накриваючи зверху або збоку.

9. Заступати, закривати собою щось від очей, світла.

10. Займати певне становище, розташовуватися збоку або попереду когось, чогось.

11. (у сполученні зі словами “далеко”, “глибоко” тощо) Починати надто детально вдаватися до чогось, перебільшувати.

1. (про людину) Починати ходити, робити перші кроки; ставати на ноги (переважно про дитину).

2. (переносно, розмовне) Починати діяти, функціонувати; розвиватися, набирати обертів (про механізм, процес, справу тощо).

1. Зберігатися, лишатися в цілості, не зникати, не гинути; тривати в часі.

2. (Про якості, почуття тощо) Утримуватися, не втрачатися, не зникати.

3. (Рідко) Ховатися, переховуватися, знаходити притулок.

1. Тримати щось у схованці, у прихованому місці, робити недоступним для інших; ховати.

2. Зберігати, не витрачати, не використовувати щось для майбутнього; берегти.

3. Утримувати в собі, не виявляти зовні (почуття, думки, знання тощо).

1. Переміститися в укрите місце, сховати себе від чиїхось очей або небезпеки; стати непомітним.

2. Приховати свою присутність, наміри або почуття; зберігати щось у таємниці від інших.

3. (переносне значення) Зникнути з поля зору, заступитися чимось (про предмети, явища).

1. Покласти, сховати щось у потаємне, недоступне для інших місце з метою зберегти або приховати.

2. Приховати когось або щось, захистивши від очей, уваги, небезпеки або пошуків.

3. Перен. Приховати, затаїти якісь почуття, думки, наміри, не виявивши їх зовні.

4. Заховатися — сховатися самому, знайти собі схованку.

1. (розм.) Набридати, докучати комусь постійними проханнями, скаргами або увагою; надокучливо чіплятися.

2. (рідк.) Хворобливо або настирливо замислюватися, заглиблюватися в невеселі думки; занурюватися в рефлексію.