1. (розм.) Накинути на себе хомут, одягнути щось незручне або обтяжливе; також перен. взяти на себе важкі зобов’язання, непосильну працю.
2. (перен., розм.) Зв’язати себе шлюбними чи подібними стосунками, втратити свободу дій.
Словник Української
1. (розм.) Накинути на себе хомут, одягнути щось незручне або обтяжливе; також перен. взяти на себе важкі зобов’язання, непосильну працю.
2. (перен., розм.) Зв’язати себе шлюбними чи подібними стосунками, втратити свободу дій.
1. Накинути, надіти хомут на коня або іншу робочу худобу.
2. Переносно: обтяжити когось важкою працею, обов’язками, посадити в залежне становище; підпорядкувати, підкорити собі.
3. Розм. схопити, затримати, арештувати.
1. (діал.) Стати холодним, охолонути; втратити первісну температуру (про їжу, напій тощо).
2. (перен., діал.) Втратити інтерес, емоційну теплоту; охолонути (про почуття, стосунки).
1. (діал.) Почати холотіти, зашуміти, загучати (про вітер, бурю тощо).
2. (перен., діал.) Заговорити голосно, швидко та пристрасно; забалакати, загомоніти.
1. (про тіло, частини тіла) стати холодним, сильно охолонути; втратити природне тепло.
2. (переносно, про почуття, емоції, запал) охолонути, згаснути, втратити силу або інтенсивність.
3. (заст., рідко) замерзнути, зазнати дії сильного холоду.
1. Втратити попередню температуру, стати холодним; охолонути.
2. Переносно: втратити колишній ентузіазм, інтерес, приязні почуття до когось або чогось; охолонути, віддалитися душею.
3. Заст. або поет. Відчути холод, озноб; прохолонути.
1. Втратити попередню температуру, стати холодним (про предмети, речовини).
2. Про людину або частину тіла: стати холодним, охолонути (зазвичай від холоду, хвороби тощо).
3. Перен. Втратити колишню силу, інтенсивність, емоційну теплоту; охолонути (про почуття, стосунки, інтерес).
1. Стати холодним, охолонути, втратити первісну температуру (про предмети, речовини).
2. Про людину: відчути холод, озноб; замерзнути.
3. Перен. Втратити колишню теплочу почуттів, приязність, стати байдужим, непривітним.
4. Розм. Про померлого: охолонути, застигнути.
1. Втратити первісну температуру, стати холодним (про предмети, їжу, напої тощо).
2. Про людину або частину тіла: сильно охолонути, замерзнути.
3. Перен. Втратити колишню емоційну теплоту, прихильність, стати байдужим, холодним (у стосунках, почуттях).
1. Зробити холодним, охолодити; знизити температуру чогось.
2. Перен. викликати відчуття холоду, ознобу (про вітер, подих тощо).
3. Перен. позбавити тепла почуттів, прихильності; зробити байдужим, холодним у стосунках.
4. Розм. застудити, простудити (частину тіла).