1. Почати тремтіти, здригатися, здригнутися; набути тремтіння, похитування.
2. Перен. Відчути сильне хвилювання, збудження, тривогу або радість; заворушитися.
3. Рідк. Почати видавати дрібний дзвін, брязкіт; задзвеніти.
затремтіти
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У розділенні в ін побачив того: “Навколо зубів його страх…” Як не затремтіти? Побачив його?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: дієслово () |