Позначка: дієслово

  • затупитися

    1. Втратити гостроту, стати тупим (про ріжучі предмети, інструменти).

    2. Перен. Втратити колишню гостроту, інтенсивність, виразність (про відчуття, розумові здібності тощо).

    3. Розм. Затриматися, спізнитися десь, провести десь час, забувши про інші справи або не помічаючи часу.

    4. Розм. Впасти в нерішучість, збентежитися, розгубитися, не знаючи, що робити або відповісти.

  • затупити

    1. Зробити тупим, негострим (про ріжучі предмети або інструменти).

    2. Перен. Послабити, зменшити інтенсивність, гостроту (відчуття, якості, явища).

    3. Розм. Втратити кмітливість, здатність швидко мислити або реагувати; зробитися менш уважним, спритним.

    4. Сленг. Поводитися нерішуче, вагатися; допустити промах, помилку через неуважність або неспритність.

  • затупатися

    1. (розм.) Втрачати кмітливість, гостроту розуму; ставати менш спритним, тямущим у чомусь.

    2. (перен., розм.) Втрачати оригінальність, виразність, ставати менш яскравим або цікавим (про почуття, талант тощо).

    3. (перен., розм.) Ставати менш ефективним, продуктивним; втрачати попередню силу або інтенсивність (про процеси, явища).

  • затупати

    1. Почати тупати, залунати тупотом; застукати, загуркотіти від ударів ногами або чимось важким.

    2. Розм. Почати робити щось незграбно, повільно або без особливого розуміння; зайнятися невмілою, малоефективною роботою.

    3. Розм., перен. Втратити кмітливість, гостроту розуму; притупитися, задубіти (про розум, увагу тощо).

  • затуманітися

    1. Втратити прозорість, стати каламутним, непрозорим (про повітря, воду, скло тощо).

    2. Покритися туманом, стати невиразним, розмитим (про зір, погляд).

    3. Перен. Втратити ясність, стати заплутаним, невиразним (про думки, свідомість).

  • затуманіти

    1. Стати туманним, вкритися туманом; втратити прозорість, стати мутним (про повітря, воду, скло тощо).

    2. Перен. Втратити ясність, чіткість; стати невиразним, розмитим (про зір, свідомість, думки).

    3. Перен. Покритися ніби туманом, стати ледь помітним, невиразним (про предмети, що втрачають чіткість обрисів).

    4. Перен. Викликати почуття смутку, задуми, легкої журби; навіяти тугу.

  • затуманюватися

    Втрачати прозорість, ставати мутним, покриватися туманом (про повітря, скло тощо).

    Втрачати ясність, чіткість (про зір, свідомість, думки).

    Ставати невиразним, розмитим, втрачати чіткість контурів (про зображення, предмети).

  • затуманювати

    1. Робити неясним, непрозорим, покривати туманом або чимось подібним до туману (про повітря, скло тощо).

    2. Переносно: позбавляти ясності, чіткості; робити невиразним, невиразним (про думки, свідомість, зір).

    3. Переносно: приховувати, робити менш помітним або зрозумілим; затьмарювати.

  • затуманитися

    1. Втратити прозорість, стати каламутним, непрозорим (про повітря, воду, скло тощо).

    2. Втратити ясність, чіткість; стати розмитим, невиразним (про зір, свідомість, пам’ять, думки).

    3. Перен. втратити душевну ясність, впасти в задуму, сум, зажуреність; покритися смутком.

  • затуманити

    1. Покрити туманом, зробити непрозорим, невиразним; затьмарити, заслонити.

    2. Переносно: позбавити ясності, чіткості; зробити невиразним, незрозумілим (про думки, свідомість, пам’ять тощо).

    3. Переносно: викликати почуття смутку, журби, пригніченості; засмутити.