Позначка: дієслово

1. Дістатися до чогось, розкопуючи, розриваючи щось; відкопати.

2. Розібратися в чомусь складному, з’ясувати суть чогось, знайшовши потрібні відомості або докази.

3. Прискіпливими запитаннями, вимогами допекти комусь, набриднути.

1. Докопати — довести копання до кінця, закінчити копати щось.

2. Докопати — розкопуючи, дістатися до чогось, знайти щось у землі внаслідок копання.

3. Докопати (до чого, перен.) — наполегливими розшуками, розпитуванням тощо дізнатися щось приховане, таємне, виявити істинну суть чогось.

Доконопачуватися — дієслово, що означає процес ретельного, повного законопачування (закладання щілин паклею, міном тощо) до кінця, часто з відтінком наполегливості або тривалості дії.

1. Завершити конопачення, закінчити закладання щілин, пазів або швів паклею, монтажною піною, гумовими ущільнювачами тощо для утеплення або ізоляції.

2. У переносному значенні: остаточно заповнити, доповнити щось, щоб надати завершеності; додати останні деталі або штрихи до чого-небудь.

1. (розм.) Дійти до крайньої межі, до повного виснаження, виснажитися, знемогтися.

2. (заст.) Статися, відбутися, звершитися (переважно про щось важливе або фатальне).

1. Повністю знищити, довести до загибелі, знищити фізично або морально.

2. Довести до крайнього ступеня виснаження, знемоги або розпачу.

3. (розм.) Зробити щось до кінця, завершити, закінчити (часто стомливу, важку справу).

Докомпонуватися — дієслово доконаного виду, термін, що вживається переважно в галузі інформаційних технологій та системного адміністрування. Означає завершити процес компоновки (збирання, компонування) програмного забезпечення з вихідного коду, коли всі необхідні модулі, бібліотеки та залежності успішно інтегровані в єдиний виконуваний файл або пакет.

У ширшому, переносному значенні може означати завершити процес складання, формування чогось з окремих частин до кінцевого, цілісного стану.

1. Завершити компонування чого-небудь, додати до вже скомпонованого.

2. У поліграфії: закінчити компонування сторінок, шпальт або полос набору, додавши необхідні елементи (заголовки, колонцифри, ілюстрації тощо).

1. Дієслово, що означає процес завершення компоновки чогось, додавання останніх елементів або частин до вже існуючого цілого для надання йому завершеності.

2. У технічному, конструкторському або мистецькому контексті — набувати остаточного вигляду шляхом приєднання, встановлення або інтеграції всіх необхідних компонентів до основної структури або композиції.