Позначка: дієслово

1. Переслідувати когось або щось, намагаючись наздогнати, з метою спіймати, впіймати або зупинити; бігати за кимось.

2. Брати участь у перегонах, змагатися в бігу; бігати на перегонки.

3. Перен. намагатися досягти чогось важкодоступного, марно витрачати сили та час на здобуття чогось; гнатися за чимось.

4. Розм. поспішати, квапитися, метушитися, виконуючи якісь справи.

1. Переслідувати когось, щоб зловити, наздогнати або змусити втікати; проженувати.

2. Примушувати когось швидко рухатися, поспішати; підганяти.

3. Постійно посилати когось кудись з дорученнями, турбуючи, непокоїчи.

4. Розмовне. Їздити, пересуватися кудись (часто швидко або без конкретної мети).

5. Розмовне. Постійно змушувати когось виконувати якусь роботу, обтяжувати примусовими дорученнями.

6. Розмовне. Швидко обертати, крутити щось.

7. Розмовне. Граючи в ігри (наприклад, у футбол), активно вести м’яч, передавати його партнерам або рухатися з ним.

1. Відчувати сором, стид, приниження через власні вчинки або ситуацію; соромитися, бентежитися.

2. Зазнавати ганьби, безчестя; опинятися в принизливому становищі.

3. (рідк.) Соромити когось, дорікати; докоряти комусь.

1. Піддавати когось ганьбі, осоромлювати, принижувати чиюсь гідність, зневажати.

2. Докоряти, дорікати комусь за щось, суворо осуджувати, вимовляти.

3. (заст.) Оганьблювати, позорити, робити безчесним, плямувати чиюсь честь.

1. Відчувати сором, стид за себе або свої вчинки; соромитися.

2. (заст.) Бути приниженим, опинятися в ганебному становищі; зазнавати ганьби.

1. Піддавати когось, щось осуду, осоромлювати, викликати почуття сорому; зневажати, принижувати чиюсь гідність.

2. Робити безчесним, плямувати чиюсь репутацію, добру славу; опорочувати.

3. (заст.) Робити ганебним, безславним; позбавляти честі.

1. (за ким-, чимсь) Намагатися наздогнати когось або щось, переслідувати з метою впіймати; бігти, їхати слідом за кимось.

2. (перен., розм.) Наполегливо прагнути чогось, домагатися чогось, намагатися отримати щось.

3. (перен., розм.) Поспішати, квапитися, намагатися встигнути кудись або зробити щось у певний час.

1. (заст.) Рухатися, прямувати кудись; йти, їхати.

2. (перен., розм.) Відходити, зникати; поступово припинятися (про явища, стани).

3. (перен., розм.) Помирати, вмирати; згасати.

1. (заст.) Відчувати сором, стид; соромитися, боятися осуду.

2. (діал.) Ганьбитися, соромитися; також марнувати час, байдикувати.

1. Погано відгукуватися про когось або щось, осуджувати, критикувати, зневажати.

2. Докоряти, дорікати комусь за щось, висловлювати незадоволення чи образу.

3. Завдавати ганьби, безчестити, порочити, знеславлювати.