1. Піддавати когось, щось осуду, осоромлювати, викликати почуття сорому; зневажати, принижувати чиюсь гідність.
2. Робити безчесним, плямувати чиюсь репутацію, добру славу; опорочувати.
3. (заст.) Робити ганебним, безславним; позбавляти честі.
Словник Української Мови
Буква
1. Піддавати когось, щось осуду, осоромлювати, викликати почуття сорому; зневажати, принижувати чиюсь гідність.
2. Робити безчесним, плямувати чиюсь репутацію, добру славу; опорочувати.
3. (заст.) Робити ганебним, безславним; позбавляти честі.
Приклад 1:
Ганьбити — сварити, соромити. Гаптах — «струнко» при військовій муштрі (нім.
— Зеров Микола, “Камена”
Приклад 2:
Хоч би й тридцятеро коней пропало, я на брата не пiду виказувати, самого себе ганьбити.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”