Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова вимовляти; артикуляційне оформлення мовлення, що полягає у створенні звуків мови за допомогою органів мовлення.
- (Лінгвістика) –
Сукупність артикуляційних навичок та особливостей, що характеризують звучання мови певної особи, соціальної чи територіальної групи; манера говорити.
- (Лінгвістика) –
Те саме, що виголошення (у 1-му значенні); офіційне або публічне оголошення, проголошення чогось.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці: спосіб, характер артикуляції звуків, слів у конкретній мові; система фонетичних норм та правил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. вимова, р. вимови, д. вимові, з. вимову, о. вимовою, м. вимові, к. вимово