вимовка

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Спосіб, манера вимовляти звуки, слова, фрази; артикуляція, дикція.

2. (Лінгвістика) –

   Сукупність особливостей звукового оформлення мовлення, що характеризують вимову певної особи, соціальної чи територіальної групи, а також мовлення іноземця.

3. (Лінгвістика) –

   Те саме, що вимова (у значенні: звукова форма слова, його звучання).

Правопис та відмінювання