1. Дія за значенням дієслова “директорувати”; керувати, управляти чимось, виконуючи обов’язки директора.
2. (У переносному значенні) Намагатися нав’язувати свою волю, вказувати, розпоряджатися, поводити себе директивно.
Словник Української
1. Дія за значенням дієслова “директорувати”; керувати, управляти чимось, виконуючи обов’язки директора.
2. (У переносному значенні) Намагатися нав’язувати свою волю, вказувати, розпоряджатися, поводити себе директивно.
1. (у поліграфії) утворювати кліше — друкарську форму для відбивання ілюстрацій, орнаментів тощо, зазвичай шляхом гальванічного копіювання або пресування.
2. (переносно) втрачати оригінальність, свіжість, ставати банальним, шаблонним; перетворюватися на кліше.
1. Виконувати обов’язки директора, керувати установою, підприємством, організацією як її офіційний керівник.
2. Розпоряджатися, наказувати, поводити себе владно та начальницьки (зазвичай із відтінком несхвалення).
1. Створювати кліше, використовувати кліше у мовленні чи тексті; надмірно вживати шаблонні, виснажені висловлювання, образи або сюжетні ходи, що призводить до втрати їх виразності та оригінальності.
2. У поліграфії та репрографії: виготовляти кліше — друкарську форму для відтворення ілюстрацій.
Отримати диплом про закінчення навчального закладу або про присвоєння вченого звання.
Отримати диплом (нагороду, відзнаку) за участь у конкурсі, виставці, змаганні тощо.
1. Надавати диплом, офіційний документ про закінчення навчального закладу, присвоєння вченого ступеня, звання або про нагородження за досягнення.
2. Отримувати диплом, закінчувати навчальний заклад з отриманням відповідного документа.
3. У мистецтві та архітектурі: прикрашати, оздоблювати будівлю або виріб складними, витонченими орнаментами, часто з використанням мотивів, характерних для дипломатичного мистецтва (застаріле значення).
Диндилиндатися — діалектне дієслово, що означає повільно, незграбно або неохоче йти, пересуватися; ледачити, байдикувати.
Диндилиндати — діалектне дієслово, що означає дзвонити, брязкати, видавати дзвінкі, брязкотливі звуки, часто з відтінком негармонійності або повторюваності.
1. (розм.) Повільно, незграбно або важко ходити, пересуватися; тягти ноги.
2. (перен., розм.) Повільно, з ваганнями просуватися, розвиватися (про справу, процес тощо).
1. (розмовне) Сильно бити, лупцювати когось; битися, лупцюватися.
2. (переносне значення, розмовне) Робити щось інтенсивно, швидко або з силою (наприклад, бігти, працювати).
3. (переносне значення, розмовне) Гучно грати на музичному інструменті, особливо на ударних; гучно і ритмічно звучати.