Позначка: іменник

1. Великий, товстий, незграбний чоловік; грубіан, неотесана людина.

2. Великий, важкий предмет (часто про хліб, камінь тощо).

3. Розм. великий, товстий хліб, буханець.

1. (діал.) Великий дзвін, дзвін з низьким, гучним звуком; також — ударний музичний інструмент типу гонга або великий барабан.

2. (перен., розм., зневажл.) Про людину, яка говорить надто голосно або поводиться галасливо, грубо.

3. (техн., заст.) Важкий баб, копр або інший важкий снаряд для забивання паль, кілків тощо.

1. Патологічне збільшення очного яблука, що виникає внаслідок вродженої глаукоми (підвищеного внутрішньоочного тиску) у дітей; око при цьому набуває вигляду великої рогівки та глибокої передньої камери.

2. (У ветеринарії) Хронічне захворювання очей у тварин (особливо коней), що характеризується збільшенням очного яблука, випинанням рогівки та атрофією сітківки.

1. Актор, який спеціалізується на виконанні комічних ролей у буфонних операх або оперетах, для яких характерні гротеск, жвава дія та комічні ситуації.

2. Музикант, що грає на буфоні — народному духовому інструменті, різновиді волинки, поширеному в Італії (переважно в Калабрії та Сицилії).

Буфонофобія — патологічний, ірраціональний страх перед жабами та ропухами, що належить до класу зоофобій.

1. Театральний жанр, комічна вистава, заснована на грубих, різких жартах, клоунаді, гротеску; комедія масок.

2. Манера акторської гри, що характеризується навмисно перебільшеною, грубою комічністю, штучною веселістю; клоунада.

3. Перен. Поведінка, вчинки, висловлювання, що мають характер навмисно грубого, неприхованого глузування, зухвалої насмішки; брутальний гумор.

1. (театр.) Елемент сценічного костюму, що імітує об’ємні форми тіла (наприклад, живіт, горбину), виготовлений з вати, поролону тощо та одягається під одяг для створення комічного або характерного сценічного образу.

2. (історичний одяг) Коротка, широка та зібрана в густі складки спідня спідниця з твердої тканини, яку носили під верхньою спідницею в жіночому костюмі Європи XVII–XVIII століть для надання сукні пишного, куполоподібного силуету.

3. (переносно) Про людину, яка поводиться нарочито смішно, клоунськи; блазень, паяц.

1. Рід жаб родини ропухових, поширений у Південній Америці, представники якого мають великі отруйні залози на голові та спині (Bufo).

2. У театрі: комічний актор, який виконує ролі з використанням гротеску, буфоніади, різких зовнішніх прийомів і ексцентрики.

1. (заст.) М’ясисті, опуклі частини тіла, особливо щоки або сідниці.

2. (розм.) Елементи дизайну меблів, одягу або інтер’єру у вигляді опуклих, натягнутих подушечок, зібраних по краях, для оббивки пуфів, ліжок, банкеток, головних ліжок тощо.

1. Жінка, яка працює в буфеті, продає або видає їжу та напої.

2. Заст. Власниця або орендарка буфету.