Древослів

Словник Української Мови

буфетниця

[bufɛtnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Професії) –

    Жінка, яка працює в буфеті, продає або видає їжу та напої.

  2. (Історія) –

    Заст. Власниця або орендарка буфету.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буфетниця, р. буфетниці, д. буфетниці, з. буфетницю, о. буфетницею, м. буфетниці, к. буфетнице

Більше записів