буфетник

1. Робітник, який обслуговує буфет, продає закуски та напої.

2. Розм. Той, хто часто відвідує буфет, харчується в буфеті.

3. Заст. Невеликий шафка або комод для зберігання посуду, скляного посуду, закусок чи напоїв; сервант.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |