буфетник

[bufɛtnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Торгівля) –

    Робітник, який обслуговує буфет, продає закуски та напої.

  2. (Лінгвістика) –

    Розм. Той, хто часто відвідує буфет, харчується в буфеті.

  3. (Побут) –

    Заст. Невеликий шафка або комод для зберігання посуду, скляного посуду, закусок чи напоїв; сервант.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буфетник, р. буфетника, д. буфетникові, з. буфетника, о. буфетником, м. буфетникові, к. буфетнику

Більше записів