Лікар-спеціаліст, який діагностує та лікує захворювання крові та кровотворних органів.
Позначка: іменник
-
вчителювання
Процес викладання, навчання, здійснення педагогічної діяльності; учителювання.
Дія за значенням дієслова «вчителювати»; перебування, робота на посаді вчителя.
-
емфізематоз
Емфізематоз — захворювання тварин (переважно великої рогатої худоби та овець), спричинене бактерією Clostridium chauvoei, що характеризується газовим набряком м’язів, крепітацією при пальпації та інтоксикацією організму; синонім — чорна ніжка.
Емфізематоз — патологічний стан або процес, пов’язаний з утворенням та накопиченням повітря або газів у тканинах організму, що призводить до їхньої аномальної повітряності (наприклад, емфізематозний карбункул, емфізематозний цистит).
-
вчительство
1. Сукупність усіх учителів, педагогічних працівників як професійна спільнота; учительство.
2. (заст.) Педагогічна діяльність, професія вчителя; учителювання.
-
емфізематик
емфізематик — людина, яка хворіє на емфізему легень.
-
вчителька
Жінка, яка професійно займається навчанням і вихованням учнів у навчальному закладі.
Переносно: жінка, яка навчає чогось або виховує когось своїм прикладом, порадою, досвідом.
-
вчитель
Особа, яка професійно займається навчанням і вихованням учнів у навчальних закладах; педагог.
Той, хто навчає когось чомусь або виховує в певному дусі; наставник, ментор.
Переносно: джерело знань, життєвий досвід або явище, що дають урок, повчання.
-
гематоксилін
Гематоксилін — природна барвна речовина, що видобувається з дерева Haematoxylum campechianum (кампешеве дерево) та використовується в гістології як основний ядерний барвник для мікроскопічних препаратів.
-
емфізема
емфізема — патологічне розширення або роздуття органу або тканини внаслідок надмірного накопичення в них повітря або газів.
емфізема (легенева) — хронічне захворювання легень, при якому відбувається стійке розширення легеневих альвеол із руйнуванням їхніх стінок, що призводить до порушення газообміну та дихальної недостатності.
емфізема (підшкірна) — накопичення повітря або газу в підшкірній клітковині, що виникає внаслідок травми або інфекційного процесу.
-
вчинок
1. Свідома дія людини, що має певне моральне, соціальне або правове значення; вчинена справа, поступок.
2. (у праві) Конкретна дія або бездіяльність, з якою правова норма пов’язує настання юридичних наслідків (наприклад, правопорушення, угода).