Позначка: іменник

  • барахольниця

    1. Жінка, яка збирає, колекціонує або торгує старими, уживаними або різноманітними дрібними речами, часто без особливої системи або цінності; любителька старожитностей та різних цікавинок.

    2. Розм. Жінка, схильна до накопичення, збирання непотрібних або зайвих речей, що створює безлад.

  • барахольник

    1. Людина, яка збирає, колекціонує різноманітні, часто старі та непотрібні речі, а також той, хто полюбляє займатися обміном, купівлею-продажем дрібних або вживаних речей.

    2. Розм. Торговець старими, вживаними або дрібними речами; крамар.

  • барахолка

    1. Розмовна назва стихійного або організованого місця торгівлі вживаними речами, старими або невеликими за вартістю товарами, а також самі такі речі; роздрібний ринок, блошиний ринок.

    2. (переносне значення) Сукупність різнорідних, часто непотрібних або зайвих речей, які зібрані разом; купа старих речей, мотлох.

  • барахло

    1. Нікчемні, непотрібні речі, старе, зношене майно, що не має цінності.

    2. Перен. Щось неякісне, погане, що не варте уваги або поваги.

  • баратрія

    1. У морському праві: умисне шкодження капітаном або екіпажем судна вантажу, судна або іншого майна судновласника, що здійснюється з корисливих мотивів або з метою приховування інших злочинів.

    2. У страхуванні (морському): шахрайські дії власника судна або його представників (наприклад, капітана), спрямовані на навмисне втрату або пошкодження застрахованого судна або вантажу з метою отримання страхового відшкодування.

  • баратея

    Баратея — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає територією Тернопільської області.

    Баратея — власна назва села в Україні, розташованого в Тернопільській області, на берегах однойменної річки.

  • барарит

    1. (геологія) Рідкісний мінерал, природний сульфат барію (BaSO₄), що зустрічається у вигляді кристалів таблитчастої або призматичної форми; важкий шпат.

    2. (медицина, іст.) Застаріла назва сульфату барію, що використовувався як контрастна речовина для рентгенівського дослідження шлунково-кишкового тракту.

  • баранчик

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “баран”, що означає молодого барана або ягня.

    2. Розмовна назва рослини з родини ранникових (Plantago), зокрема Plantago media, листя якої нагадує вушка барана; інша назва — подорожник середній.

    3. Розмовна назва гриба з роду моховик або маслюк, який часто зустрічається в соснових лісах.

    4. Технічний термін для позначення гвинта з головкою, що має виступи (боби) для захвату ключем, або спеціальної деталі у вигляді циліндра в механізмах.

  • баранці

    1. Народна назва зірочок (рослин роду Aegopodium), поширених багаторічних трав’янистих рослин родини окружкових з білими суцвіттями-зонтиками, що часто ростуть як бур’ян.

    2. Розмовна назва невеликих, пухнастих хмар, що нагадують кучері або вовну, зазвичай високошарових (наприклад, хмари типу цирус).

    3. Заст. або діал. Кучері, завитки волосся.

  • баранта

    1. Історичний термін, що означає напад, грабіжницький наїзд, захоплення майна та худоби, яке практикували кочові народи (наприклад, ногайці, кримські татари) на землях сусідів, зокрема на українських територіях у XV–XVIII століттях.

    2. У розширеному значенні — велика кількість захопленої під час такого набігу здобичі (худоба, майно, інколи полонені).

    3. Переносно — великий, безладний натовп людей або купа, безліч чогось.