баранці

1. Народна назва зірочок (рослин роду Aegopodium), поширених багаторічних трав’янистих рослин родини окружкових з білими суцвіттями-зонтиками, що часто ростуть як бур’ян.

2. Розмовна назва невеликих, пухнастих хмар, що нагадують кучері або вовну, зазвичай високошарових (наприклад, хмари типу цирус).

3. Заст. або діал. Кучері, завитки волосся.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Коли білі баранці хмар…» Коли білі баранці хмар котяться безладною отарою на схід, ми ідемо назустріч сонцю, дзвінкі від спеки і камінного пилу, що лишається в складках одягу. Холодна вода водограїв куриться під копитами коней, вечірнє сонце, наче червоний кетяг винограду, зависає над бійницями веж із жовтої цегли, і легкі полотняні намети на мовчазних майданах Міста вітер пахощами садів наповнює, а в освітлених місяцем завулках жінки повільно з тісної білизни виходять і, білі стегна звільнивши, білими гарячими ногами прагнуть спіймати безмежну ніч, сплітаючи їх у нас за спиною.
— Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |