1. (від дієслова “синтезувати“) Такий, що здійснює синтез, тобто поєднує окремі елементи, частини або ідеї в єдине ціле; об’єднуючий.
2. (у хімії) Такий, що безпосередньо бере участь у процесі синтезу хімічних сполук або сприяє йому.
3. (у філософії, логіці) Такий, що стосується синтезу як методу мислення, що веде від визначення окремих частин до пізнання цілого.