синтезуючий
[sɪntɛzujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
(від дієслова “синтезувати“) Такий, що здійснює синтез, тобто поєднує окремі елементи, частини або ідеї в єдине ціле; об’єднуючий.
-
(у хімії) Такий, що безпосередньо бере участь у процесі синтезу хімічних сполук або сприяє йому.
-
(у філософії, логіці) Такий, що стосується синтезу як методу мислення, що веде від визначення окремих частин до пізнання цілого.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синтезуючий, р. синтезуючого, д. синтезуючому, з. синтезуючого, о. синтезуючим, м. синтезуючім