Значення
-
(в інформатиці) спосіб організації обчислювального процесу, при якому в одній комп’ютерній системі одночасно виконуються декілька незалежних програм або кілька частин (процесів) однієї програми, що дозволяє ефективніше використовувати ресурси процесора.
-
(в обчислювальній техніці) режим роботи багатопроцесорної системи або процесора з кількома ядрами, що забезпечує реальне паралельне виконання кількох процесів або потоків команд.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. мультипроцесування, р. мультипроцесування, д. мультипроцесуванню, з. мультипроцесування, о. мультипроцесуванням, м. мультипроцесуванні, к. мультипроцесування