прославляння

1. Дія за значенням дієслова “прославляти“; надання комусь або чомусь широкої відомості, пошани та визнання за видатні якості, заслуги або досягнення; оспівування, звеличування.

2. (у релігійному контексті) Висловлювання хвали, поклоніння та подяки Богові або божественній сутності; богопошанування, славослів’я.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |