1. (техн.) Конструктивний елемент в механізмах коліс та напрямних систем, що складається з кількох різних радіусів кривизни для оптимізації розподілу навантажень та зменшення зносу контактних поверхонь.
2. (геом.) Геометричний профіль або поверхня, утворена комбінацією двох і більше дугових ділянок з різними радіусами кривизни, що забезпечують плавний перехід та підвищену міцність конструкції.