синтаксичний

[sɪntɑksɪt͡ʃnɪj] Прикметник

Буква:С

Значення

  1. Стосується синтаксису — розділу граматики, що вивчає закони побудови зв’язного мовлення, правила сполучення слів і форм слів у словосполучення та речення.

  2. Пов’язаний із структурою, побудовою або взаємозв’язком елементів у складній системі (напр., у програмуванні, логіці).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. синтаксичний, р. синтаксичного, д. синтаксичному, з. синтаксичного, о. синтаксичним, м. синтаксичнім

Більше записів