1. Мурашник — купа землі, хвої, гілочок тощо, збудована мурашками як їхнє житло; мурашиний кубель.
2. Рідкісне, заст. Місце, де водиться багато мурашок; мурашник.
мурашня
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Понад річкою, де місця стало, люди, шо та мурашня, купки собі понагортали й живуть. Глянеш згори — голова закрутиться; глянеш знизу — шапка злетить.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Частина мови: іменник (однина) |