Словник Української Мови
Буква
1. Дрібна комаха з родини мурашкових, що живе колоніями в мурашниках; форма іменника у множині: мурашки (Formicidae).
2. (у множині, “мурашки”) Відчуття подразнення шкіри, що нагадує повзання дрібних комах, часто від холоду, страху або сильного емоційного збудження.
3. (у множині, “мурашки”) Дрібні горбки на шкірі, що виступають при такому відчутті внаслідок скорочення м’язів волосяних цибулин (“гусяча шкіра”).
Приклад 1:
Басня 9 МУРАШКА И СВИНЬЯ Свинья с Мурашкою спорили, кто из них двоих богатѣе. А Вол был свидѣтелем правости и побочным судьею.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Вол послѣ сих слов, мудрым звѣрком сказанных, тотчас скинул на щеты и при помощи аріфметическаго умножеиія слѣдующее здѣлал опредѣленіе: — Понеже бѣдная Мурашка точію одну горсть зерна имѣет, как сама призналася в том добровольно, да и, кромѣ зерна, ничего больше не употребляет, а, напротив того, у госпожи Свиньи имѣется цѣлая кадь, содержащая горстей ЗСО с третью, того ради по всѣм правам здраваго разсужденія… — Не то вы щитали, господин Вол,— перервала его рѣч Мурашка,— Надѣньте очки да расход против приходу скиньте на щеты… Дѣло зашло в спор и перенесено в вышшей суд. С и л а. Не малое то, что для обыходки довольное, а довольство и богатство есть то же.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”