1. Орган тваринного організму, що складається зі спеціальної тканини, здатної скорочуватися під впливом нервових імпульсів, забезпечуючи рух частин тіла та внутрішніх органів.
2. Скорочена назва м’язової тканини, з якої складаються такі органи.
Словник Української Мови
Буква
1. Орган тваринного організму, що складається зі спеціальної тканини, здатної скорочуватися під впливом нервових імпульсів, забезпечуючи рух частин тіла та внутрішніх органів.
2. Скорочена назва м’язової тканини, з якої складаються такі органи.
Приклад 1:
“Поклади мене як печатку на м’яз твій”. “Відбивається на нас світло”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
М’яз його, всихаючи, всохне, і око його праве, сліпнучи, осліпне”. І про котрих Ісайя: “Нині ж слухай оце, юна сидяча дочко Вавілона, що сподіваєшся в серці своєму: “Я та, котра каже, і немає іншої, не сяду вдовою і ije пізнаю сирітства”.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
A. Очеревину B. Поперечну фасцію C. Апоневроз зовнішнього косого м’яза живота D. Поверхневу фасцію E. Поперечний м’яз 25. У потерпілого вогнепальне поранення передн ьої стінки пахвової ямки.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”