мурава

1. Трав’янистий покрив землі, що складається з низької густої трави, яку регулярно підстригають; газон.

2. (заст. та поет.) Свіжа, молода трава; зелень трави.

3. (у спец. літературі) Сукупність трав’янистих рослин, що формують рослинний покрив на певній території (луків, степів тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тут ще піски й червоні, як ржа, Голі скелі Моава, Та за ними синіє Йордан, І діброви, й мурава. По моавських долинах марних Ось Ізраїль кочує: За ті голі верхи перейти Він охоти не чує.
— Франко Іван, “Мойсей”

Частина мови: іменник (однина) |