синтагматичний
[sɪntɑɦmɑtɪt͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:С
Значення
-
Стосовний до синтагми, тобто мінімальної самостійної граматичної та смислової одиниці мови, що утворюється поєднанням слів на основі їх синтаксичного зв’язку.
-
У структурній лінгвістиці та семіотиці: властивий синтагматиці — аспекту мовної структури, що вивчає відношення між одиницями мови (наприклад, звуками, морфемами, словами) у реальному потоці мовлення, тобто їх лінійні комбінації та зв’язки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. синтагматичний, р. синтагматичного, д. синтагматичному, з. синтагматичного, о. синтагматичним, м. синтагматичнім