Словник Української Мови
Буква
1. Дрібні горбки на шкірі, що виникають внаслідок скорочення м’язів волосяних цибулин під впливом холоду, сильних емоцій (страху, захвату) або певних фізіологічних станів; гусяча шкіра.
2. (у множині, розм.) Відчуття, що супроводжує появу таких горбків на шкірі, часто описується як відчуття легкого поколювання або бігання чогось дрібного по тілу.
Приклад 1:
А вже як подав, по тілу побігли мурашки — чи той він черевик подав? бо забув, в який саме він сховав залізячку.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Месія, завваживши, куди подавсь його повелитель, гойднув горбами прямувати за ним, та раптом помітив, що на його передні і задні двопалі ратиці поналізали мурашки, бо на їхньому стовповому шляху, по якому мурашки ішли на зимівлю, застовби-чив Месія… Він здивувався й струснув спочатку однією ногою, потім другою, хвицнув ногами задніми, та мурашки з ратиць не струшувались. Вони вчепилися за верблюда й не відпускали.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”