сполучення

1. Дія за значенням дієслова “сполучати” — об’єднання, з’єднання когось або чогось у єдине ціле.

2. Зв’язок, взаємодія між кимось або чимось; сукупність предметів, явищ або осіб, об’єднаних спільною діяльністю, місцем перебування тощо.

3. У мовознавстві — стійка, часто вживана словесна конструкція, поєднання слів, що виражає єдине поняття (наприклад, фразеологічне сполучення).

4. У техніці та транспорті — пристрій або вузол для з’єднання, зчіпки окремих частин механізму, вагонів тощо.

5. У математиці — кожна з можливих груп, що складаються з заданої кількості елементів, вибраних з більшої множини, де порядок елементів у групі не має значення.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |