синкопованість

Значення

1. (муз.) Властивість ритмічної структури, заснована на синкопі — зміщенні ритмічного акценту з сильної частки такту на слабку або зі слабкої на сильну, що створює ефект несподіваності, динаміки та внутрішньої напруги музичної тканини.

2. (мов.) Властивість фонетичного явища синкопи — випадання одного або кількох звуків (часто голосного) усередині слова, що сприяє його ритмічному стисненню та характерна для певних стилів мовлення або поетичної мови (наприклад, “зроду” замість “з роду”).

Правопис та відмінювання