просочення

[prosot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова просочувати(ся) — насичення рідиною, просочування.

  2. Результат такої дії; стан насиченості чогось рідиною або іншою речовиною.

  3. Технологічний процес обробки матеріалів (деревини, тканини, паперу тощо) спеціальними рідинами або хімічними розчинами для надання їм певних властивостей (міцності, водостійкості, довговічності).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. просочення, р. просочення, д. просоченню, з. просочення, о. просоченням, м. просоченні, к. просочення

Більше записів