пророчення

[prorot͡ʃɛnnjɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “пророчити“; передбачення майбутнього, віщування, прогнозування подій, особливо на основі надприродного одкровення або інтуїції.

  2. Конкретна передбачена подія або судження про майбутнє, що було оголошено пророком; зміст пророцьких слів.

  3. У релігійному контексті — текст Святого Письма, що містить відкриття Божої волі, передане через пророка; частина біблійних книг пророків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пророчення, р. пророчення, д. пророченню, з. пророчення, о. пророченням, м. пророченні, к. пророчення

Більше записів