свято

[sʋjɑto] Іменник

Буква:С

Значення

  1. День або низка днів, присвячених урочистому відзначенню, святкуванню якоїсь події, пам’яті якоїсь особи чи явища, що мають особливе громадське, державне, релігійне або особисте значення.

  2. Урочиста, радісна подія; день, наповнений радістю, веселощами, відпочинком від звичайних справ.

  3. Релігійний, церковний день, присвячений пам’яті якоїсь святої особи чи події священної історії.

  4. Перен. Стан душевного піднесення, радості, відчуття великого задоволення.

  5. День, вільний від роботи, офіційно встановлений на честь певної події.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свято, р. свята, д. святові, з. свято, о. святом, м. святі, к. свято

Синоніми & Антоніми

Антоніми

Приклади з художньої літератури

  • А дивне серце, п’яне і завзяте,
    Відчує певність, мов нехибну шпаду:
    Мій день єдиний! Неповторнесвято!
    Найвищий шпиль — і початок до спаду.
    — Олена Теліга

Більше записів