градобудування

1. Теорія та практика планування, будівництва та розвитку міст і інших населених пунктів, що включає архітектурне, інженерне, економічне та соціальне проектування їхнього просторового устрою.

2. Галузь господарської діяльності, пов’язана зі створенням, реконструкцією та благоустроєм міських і сільських середовищ існування людини.

3. Сукупність споруд, будівель та інших об’єктів, що складають структуру населеного пункту (застаріле або вживане в узагальненому значенні).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |