світочок

1. Зменшувально-пестлива форма до слова “світоч” — невеликий джерельний вогник, світло, маленький світильник або вогник.

2. Переносно: той, хто несе просвітницькі ідеї, знання, духовне світло; просвітитель, провісник.

3. (як власна назва) Традиційна назва для низки українських видавництв, культурно-освітніх товариств та часописів (наприклад, львівське видавництво “Світочок”), що спеціалізуються на дитячій літературі та освіті.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |