гострокінцевий
[ɦostrokint͡sɛʋɪj] Прикметник
Буква:Г
Значення
-
Який має гострий кінець або закінчується гострим кінчиком.
-
У біології (про листя, луски, бруньки тощо): такий, що має витягнуту верхівку з гострим кінчиком.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. гострокінцевий, р. гострокінцевого, д. гострокінцевому, з. гострокінцевого, о. гострокінцевим, м. гострокінцевім