гострокіл

1. (історичне) Облогова вежа, дерев’яна башта на колесах, яка використовувалася при штурмі фортечних стін у середньовіччі; таран.

2. (переносне значення, застаріле) Щось гостре, загострене, колюче; колючка, шпичак.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |