свердел

[sʋɛrdɛl] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Ручний або механічний інструмент для свердління отворів у різних матеріалах, що являє собою загострений стрижень з різьбою та жолобками для відводу стружки; бур, свердло.

  2. (у техніці) Ріжучий інструмент для обробки отворів на верстатах, що здійснює обертальний та поступальний рух.

  3. (переносно, рідко) Про щось гостре, що нагадує формою цей інструмент, або про дію, спрямовану глибоко всередину чогось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. свердла, р. свердел, д. свердлам, з. свердла, о. свердлами, м. свердлах, к. свердла

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘свердел’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного з дією свердління. Воно означає інструмент для свердління отворів, тобто свердло. Етимологічно споріднене з дієсловом ‘свердіти’ (свербіти) та іншими словами, що описують обертальний рух або проникнення. У тексті згадуються також рослини, які мають подібну назву, але основне значення — інструмент.
Споріднені слова:свердло, свербіж, бурав

Більше записів