Словник Української Мови
Буква
1. Стосунний до гончарства, пов’язаний з виготовленням виробів із глини.
2. Призначений для гончарства, використовуваний у гончарній справі (про інструменти, пристосування, приміщення тощо).
3. Виготовлений гончаром, зроблений із глини шляхом випалювання (про вироби).
Приклад 1:
Здебільшого їхніми руками велися мотичне землеробство, ткацтво, шовківництво, гончарний промисел, виноробство, пивоварство тощо. Часом вони очолювали мисливські загони, були військовими командирами.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”