бурав

[burɑʋ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Інструмент для свердління отворів у дереві, металу, ґрунті тощо, що має вигляд стрижня з різальним наконечником та ручкою для обертання; свердло, бур.

  2. (Медицина) –

    Застаріла назва хірургічного інструменту для свердління кістки.

  3. (Техніка) –

    У техніці — пристрій або частина машини для буріння, свердління.

  4. (Фізика) –

    Рідкісне. Те саме, що вихор, вир, круття (переносно про швидке обертальне рухання).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурав, р. бурава, д. буравові, з. бурав, о. буравом, м. бураві, к. бураве

Більше записів