буравлення

[burɑʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Дія за значенням дієслова “буравити” — процес обробки матеріалу (дерева, металу, ґрунту тощо) шляхом обертання ріжучого інструмента (бурава, свердла) для отримання отворів.

  2. (Техніка) –

    (у техніці) Свердління, буріння; технологічний процес створення циліндричних отворів за допомогою спеціального інструмента.

  3. (Психологія) –

    (переносно, рідко) Нав’язливе, тривке вдивляння, пильний погляд, ніби що пронизує.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буравлення, р. буравлення, д. буравленню, з. буравлення, о. буравленням, м. буравленні, к. буравлення

Більше записів