буравлення

1. Дія за значенням дієслова “буравити” — процес обробки матеріалу (дерева, металу, ґрунту тощо) шляхом обертання ріжучого інструмента (бурава, свердла) для отримання отворів.

2. (у техніці) Свердління, буріння; технологічний процес створення циліндричних отворів за допомогою спеціального інструмента.

3. (переносно, рідко) Нав’язливе, тривке вдивляння, пильний погляд, ніби що пронизує.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |