буравчик

[burɑʋt͡ʃɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Зменшувальна форма до “бурав”: невеликий ручний інструмент для свердління отворів у дереві, металеві чи інших матеріалах, що має вигляд стрижня з різьбою та ручкою для обертання.

  2. (Зоологія) –

    Рід комах родини джмелеподібних (Bombus), які мають короткий хоботок і прогризають отвори в квітках для добування нектару; також загальна назва деяких видів джмелів, зокрема Bombus terrestris.

  3. (Ботаніка) –

    Рід рослин родини конюшинових (Trifolium), звичайна назва видів конюшини, що мають видовжені, часто червоні або рожеві суцвіття-голівки, наприклад, конюшина лучна (Trifolium pratense).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буравчик, р. буравчика, д. буравчикові, з. буравчик, о. буравчиком, м. буравчикові, к. буравчику

Більше записів