1. (рідко) Набувати сутності, ставати сутністю; мати сутність, існувати як певна сутність.
2. (філософ.) Бути сутністю чогось; становити основну, найважливішу характеристику явища або предмета.
Словник Української
Буква
1. (рідко) Набувати сутності, ставати сутністю; мати сутність, існувати як певна сутність.
2. (філософ.) Бути сутністю чогось; становити основну, найважливішу характеристику явища або предмета.